Для мене 24.02.22 мав бути звичайним днем, я планувала відвести 3-річного сина в садочок. О 6 ранку мене розбудив телефонний дзвінок чоловіка, який спитав: "Ти вже знаєш, що сталося?" 

Найбільші труднощі під час війни - витримати та не зламатися ментально, не знаючи нічого про чоловіка, який перебуває у полоні. 

Було дуже тяжко пояснювати 3-річному сину, чому досі тата немає поряд. Також було нелегко йому пояснити, чому ми кожного дня чули вибухи (ми живемо під Черніговом).
Перед окупацією міста, я сидячи у підвалі та обіймаючи сина, думала, що треба вже прощатися з життям, бо чула настільки гучні вибухи, ніби є влучання у сусідні будинки.

Але, водночас, розуміла, що я повинна вижити заради сина та чоловіка, щоб повернути його з полону.

З 24.02 по 04.03.2022  у нашому місті була величезна гуманітарна катастрофа: за 3 дні магазини та аптеки були пусті.

Наше місто спочатку було в повному оточенні, а потім - в окупації. Жодної можливості заїхати та виїхати з міста не було. Виживали з того, що залишалося вдома.

Війна сильно вдарила по ментального здоров'ю, адже мій чоловік-військовослужбовець потрапив у полон. Я під час блокади та окупації міста залишилася сама з 3-річним сином. 

Лише через 14 місяців чоловік повернувся з полону в рамках обміну. Це були найтяжчі 14 місяців невідомості, розпачу, сліз, безвиході та невідомості.

1. Перед Новим роком наш синочок, (на той момент тато знаходився в полоні вже 11-й місяць) коли загадував бажання сказав, що він не хоче жодного подарунка, він лише хоче, щоб повернувся тато.
2. Момент, який неможливо описати без сліз - вперше за 14 місяців почути по телефону голос чоловіка зі словами: "Я повернувся до тебе".

На даний момент я не працюю. Чоловік проходить реабілітацію після полону, тому максимально часу намагаюся бути з ним. До війни я працювала вихователем у дитячому садочку. Звільнилася з роботи за 1 місяць до початку війни, бо синочок дуже часто хворів.

Настінний календар за 2022 рік нагадує про війну. З першого дня війни календар закінчив відлік часу лютим 2022 року. Я не могла гортати сторінки календаря. Новий календар, як символ нового життя я повісила у квітні 2023 року, коли чоловік повернувся з полону.