Я жила в Бахмутському районі. До початку війни працювала завідувачкою дитячого садочку. Після початку війни обстріли були дуже гучними. Найбільше мене шокувало, що таке могло статись. Таке звірство з боку росіян не очікував ніхто.

Сподівалась, що виїжджаю на два тижні. Якби не виїхала, то мене в живих вже не було б. Мій будинок зруйновано, садочок також.

Найскладнішим в евакуації було знайти житло. Перший місяць я жила у двокімнатній квартири з дев’ятьма людьми. Потім знайшла квартиру та переїхала. Я сподівалась, що повернусь додому, а зараз розумію, що невідомо, чи станеться це взагалі. Хочеться повернутись і все відбудувати. Чути голоси дітей під мирним небом.