Після початку війни я постійно чула вибухи у Краматорську. У травні 2022 року снаряд розірвався біля мого будинку, знесло дах та вікна. Я переїхала до сестри у Билбасівку, бо залишатись у розбитому будинку було неможливо. Так удвох і живемо.

Поки все нормально, всі комунікації працюють.

Я досі не можу спокійно спати, постійно перебуваю у стресі. Кому ця війна потрібна? Я не хочу ніякої допомоги, аби припинили стріляти. Сподіваюсь, що все буде добре.