Я жила в Очеретиному, коли почалася війна. Тоді я перебувала в лікарні після операції. Коли мене виписали, поїхала додому, але зрозуміла, що залишатися небезпечно. Чоловік вирішив вивезти нас за кордон.

Дорога була важкою. На вулицях стояли тисячі машин, люди поспішали виїхати.

Ми довго їхали до Польщі, дорога тривала кілька днів. У Польщі спершу опинилися в таборі, де перебували лише два дні, а потім поїхали до Німеччини.

Чоловік пішов воювати, тож я повернулася в Україну. Зараз чоловік проходить реабілітацію після поранення, і ми разом з нетерпінням чекаємо миру. Мій будинок та квартира зруйновані в Очеретиному. Попри все, ми віримо, що настане день, коли війна закінчиться, і наші міста та домівки знову стануть безпечними.