Мені вже багато років, я живу сама. Коли розпочалася війна, стало дуже страшно. Обстріли були постійно, снаряди падали поряд. Не було води та газу, жити було важко. Магазини та аптеки закрилися, купити продукти та ліки було неможливо.

Нам допомагали фонди, привозили продукти. Люди теж допомагали, хто чим міг, і допомагають досі. Без цієї допомоги мені було б дуже важко.

Згодом мій будинок розбили, у ньому стало небезпечно перебувати. Зараз я живу надією і просто чекаю на мир, щоб усе це нарешті закінчилося.