У перший день війни дружину і доньку я вивіз. Я залишився у Степногірську. Росіяни розбомбили комунікації. Не було світла, води й газу. Степногірськ перетворили на «сіру зону». В селищі побиті чи не всі багатоповерхівки і приватні будинки.

Два роки війни – це якийсь страшний сон для мене. Зараз у мене немає рідного будинку, немає власної справи. Багато моїх рідних та друзів загинули на війні. 

Я нікуди не виїжджав. Зараз сподіваюсь лише на мир.