Три місяці я прожила в підвалі. Обстріли були дуже сильні. У Гуляйполі не було світла, води й газу. Снаряди падали біля будинків, у квартирах вилітали вікна. Мене шокувало, що неможливо було вийти з підвалу. Будинок моєї сестри розбомбили, це було жахливо. Я зрозуміла, що може впасти і у мій будинок. 

У місто привозили гуманітарну допомогу і воду. Тож ми тримались. Потім  виїхали до Запоріжжя.

Мою квартиру пошкодило: вилетіли вікна та пошкодило балкон. Двері на дачі зруйновані. Багато майна посікли уламки. 

Ми з чоловіком зараз чекаємо миру. Хочу спокою та нормального життя. Я хвилююсь за дітей, які виїхали за кордон. Головне зараз – пережити це страхіття. Сподіваюсь, що скоро я повернусь додому. Поки мій будинок стоїть.