Раїса Покотило — одна з мешканок геріатричного пансіонату «Надія для всіх». Вона приїхала сюди з Бахмута, після того, як її дім було повністю зруйновано ворожим обстрілом. Раїса Іванівна Покотило — медсестра за фахом, понад 35 років життя присвятила медицині: працювала у дитячій лікарні, спершу як медсестра, потім лаборанткою.

Усе її життя було пов’язане з містом Бахмут — саме там народилася, працювала, там жили її чоловік і син. Обоє — вже на тому світі. Чоловіка поховала у 2000-му, сина втратила ще раніше — у 1998 році, внаслідок ДТП. 

У 2022-му, після чергового масованого обстрілу, Раїса Іванівна втратила й дім. Пряме влучання в сусідню двоповерхівку буквально рознесло її невеличкий будиночок: «Залишилися одні тільки цеглини». Вона врятувалася дивом — встигла вибігти з палицею в руках і сховатися за рогом.

Спочатку її евакуювали до Дніпропетровської області, але через високу орендну плату за тимчасове житло — мусила шукати інший прихисток. Так вона потрапила до геріатричного пансіонату в Довбиші на Житомирщині. Сьогодні вона живе тут, пересувається з ходунками, але знаходить сили усміхатися й дякувати.

Її голос стихає, коли мова заходить про майбутнє: «Могили чоловіка і сина — там. А я тут. І коли це все закінчиться?.. Щоб хоч на душі легше стало»