Моє життя було влаштоване. Після початку війни все перевернулось. Мої діти покинули рідні домівки, як і я. В Оріхові наші будинки стоять розбиті. Після початку війни разом з родиною я сиділа в підвалі, було дуже страшно. Думали, що пересидимо, але не вийшло. Не було води, світла й газу. Потім я виїхала. Мій батько залишався вдома, сидів в холоді. Я приїжджала до нього, привозила все необхідне.

Потім батько помер. Я їздила в Оріхів, щоб з ним попрощатись. 

Я живу в Запоріжжі. Дуже хочу повернутись додому. Зараз всім людям нелегко. Всі чекають миру, сподіваюсь, що у майбутньому все буде добре.