Артур, 10 клас, Полтава

Мої 1000 днів війни

1000 днів війни. 1000 днів боротьби, болю, страху, надії. Цей час залишив свій слід, змінивши мене, родину та розуміння про мир.
 
Початок повномасштабної війни в Україні був шоком. Ми знали, що наростає напруга, проте до кінця не вірили, що це станеться. Вибухи, новини, відчайдушні спроби знайти безпечне місце — усе це здавалося частиною якогось фільму чи роману, але, на жаль, це була реальність. Найважче приходило усвідомлення, що звичне життя більше ніколи не буде таким, як раніше.

Через небезпечну ситуацію я був змушений залишити свій дім.

Разом з мамою, братом та бабусею ми вирушили до Німеччини — країни, яка стала тимчасовим притулком. Ця поїздка була випробуванням на витривалість. Ми залишали все: тата, дорогі місця, спогади, улюблені речі. Важко було усвідомити, що їдемо без чіткої дати повернення.

Перші дні в Німеччині вражали. З одного боку, ми були вдячні за безпеку, за дах над головою. З іншого — це незнайома країна, чужа мова, нове оточення.

Я пам’ятаю, як спочатку почувався ізольованими, бо моє серце залишилося вдома, в Україні, де йшла боротьба за свободу й життя. Ми всі постійно слідкували за новинами, намагаючись не втратити зв’язок з домом.
 
Життя в Німеччині протягом шести місяців навчило мене багатьом речам. Довелося адаптуватися до нової культури, вивчати мову, звикати до нових реалій. Але, разом з тим, побачив приклади великої людяності. Нас прийняли з розумінням і підтримкою. Я познайомився з багатьма людьми, які відкрили нам свої серця, допомогли знайти тимчасове житло.

Попри це, усвідомлення тимчасовості нашого становища не давало спокою. Ми мріяли повернутися додому.

Часто згадував митті життя до війни: ліцей, друзі, сімейні свята. Ці спогади гріли душу, але водночас викликали смуток. Я зрозумів, наскільки важливим є те, що раніше вважалося буденністю.

Війна змінила мене, показала, наскільки людина може бути сильною й витривалою, навіть коли здається, що все втрачено. Навчила цінувати мир і прості радощі, які раніше я сприймав як належне.

1000 днів — це час втрат, змін і нових початків. Це час, коли ти вчишся знаходити надію навіть у найтемніші моменти. Не знаючи, коли це все закінчиться я став іншою людиною, що прагне до миру у своєму домі. У всьому світі.