Я жила в Сєвєродонецьку Ніколи не думала, що доведеться залишати рідним дім. Почались обстріли, у місті не стало води, світла й газу. Життя змінилось після початку вторгнення. Я постійно сиділа в підвалі, чекала на закінчення війни. Тим часом у місті гинули люди та руйнувались будинки. Коли закінчились продукти, постало питання про виїзд. Я евакуювалась зі знайомими.

Дорога була страшною: навколо палали будинки, місто стояло у чорному вогні.

Я доїхала до Одеси й так тут і залишилась. Зараз працюю та чекаю миру. Моє житло зруйноване, тож повертатись мені нікуди. Поки будуватиму майбутнє там, де живу.