Історії, які ви нам довірили
Коли я народився в Горлівці, жив сім років у своєму рідному місті спокійно, весело. Але коли почали стріляти, ми з батьками дуже боялися. Ми сиділи біля відчинених дверей, бо боялися, що залетить снаряд, почнуть кидати гранати в житлові будинки, як це було в середині міста.
Ми боялися підходити до вікон. Так ми жили рік, а потім переїхали в місто Лиман. До Горлівки ми їздили з Лиману щодва місяці, тому що забирали всі речі. І так було кілька разів. Мир у своєму місті на Донбасі та в усій Україні!
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
