Ачкасова Вероніка, учениця 11 класу Ліцею "Ерудит" Монастирищенської міської ради Черкаської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Красножон Тетяна Вікторівна
Моя Україна майбутнього
Наша держава має надзвичайну природу, яка є далеко не у всіх країнах. Чарівне поєднання моря і гір, степів і озер, лісів і полів захоплює дух кожного. Наш край і справді є незвичайно різноманітним. Україна має свої унікальні культуру, звичаї та традиції.
Дуже довгий час українці боролися за визнання автентичної культури, що має надзвичайно важливе значення для кожного з нас зараз. Насаджування такої думки, як залежність від когось, дуже довгий період переслідувала наш народ та нашу державу, та більше ніколи в житті вільний люд вільної країни не підкориться нікому.
Україна широко славиться своїм історичним минулим. Українська кров завжди містила в собі жагу до волі, яку в нас так старанно намагаються відібрати вже століття. Та наш народ ніколи не був здоланий і ніколи не буде. Мільйони українців готові покласти свої життя за цю державу.
Та чи буде так і надалі? Чи не зникнуть в нашій крові колись такі риси, як відданість, волелюбність і нескореність?
Саме зараз на наших очах розгортаються історичні події, результатами яких вже в досить близькому майбутньому будуть пишатися. Для мене Україна майбутнього є високорозвиненою державою, в якій панує лад і мир, де кожен і кожна змінюють цю країну на краще. Населенням моєї держави є надзвичайний люд, який не тільки наближає перемогу, а й заохочує весь світ чинити так само.
Я щиро сподіваюся, що колись, такі евфемізми, як скрутні часи та спеціальна воєнна операція зникнуть назавжди, і всі на планеті дізнаються та визнають справжній геноцид народу.
Сьогодні для кожного українця мир є ціллю, що не є легкодоступною, проте кожен знає, що він таки колись настане і що бажання завоювати українські землі зникне назавжди, і що експансія, яку чинять наші сусіди вже віками, теж зникне.
Особисто я постійно задумовуюся: що ж буде, коли ми таки досягнемо миру? Чи зміниться наша держава на краще і чи не чинитимемо ми помилок минулого?
Не все буде легко і потребуватиме багато зусиль та відповідальності кожного, усвідомлення кожним громадянином, що ми є незалежними і що майбутнє у наших руках. У пріоритеті повинні бути ті закони, що є потрібними саме зараз для стабільного та гармонійного розвитку держави, що підсилять обороноздатність країни.
Усі українці мають спільну велику мрію - ПЕРЕМОГА. Дуже важко знайти людину, яка не приклала хоча б найменших зусиль до цієї спільної мети.
Корисною є кожна людина, і не важливо що вона робить: перебуває на передовій, волонтерить, донатить, чи є дитиною, що малює для захисників, щоб підтримати їхній бойовий дух. А після закінчення цього жахіття кожен втілить свою маленьку мрію: хтось повернеться з-за кордону додому й почне відбудовувати свій зруйнований дім, хтось відвідає родичів у звільненому Луганську чи Донецьку.
А я мрію після закінчення війни відвідати наш український Крим.
Тож я щиро сподіваюся, що війна закінчиться якомога скоріше і що кожен українець, українка почуватимуться в безпеці на рідній землі. Також я впевнена, коли ми переможемо в цій битві, кожен зрозуміє свою важливість у відбудовуванні майбутньої сильної та незалежної держави.