З початку повномасштабного вторгнення маріуполець Олександр Мельник допомагав укріплювати військовий шпиталь. 8 березня разом із дружиною попав під масований обстріл гаражного кооперативу.

"Ховалися в гаражі. Поруч загорілися сусідні. Ми могли з дружиною там залишитися і ніхто б нас не знайшов. В 50 метрах від нас падали міни", - згадує Олександр. 

10 березня російські військові обстріляли квартиру Олександра. Тоді чоловік із дружиною жили у приватному будинку друзів. "Зачистка. На дорозі біля погребу вони поставили свій танк. Багато загиблих. Їх ніхто не ховав. Ворожої техніки на бульварі Шевченка також було багато. Авіація. Штурмова, бомбардувальники", - розповідає чоловік. 

На початку квітня Олександр потрапив у полон до кадирівців. "Злякався за дружину. В неї 50 кг ваги. Маленька. Боявся за неї". 

Із Маріуполя родина виїздила в середині квітня. "Ми бачили мертвих людей, дітей, хрести. Але в нас була ціль - вибратися", - говорить Олександр.