Мені важко говорити про Донецьк, про переїзд. У мене навіть через чотири роки ще не до кінця зажила рана. Раніше я була впевнена в собі та в завтрашньому дні: викладання в кращому ліцеї Донецька, конференції, відрядження. Влітку 2014 року, з переїздом до Києва, впевненість зникла. Мені знадобилися довгі три роки, щоб відродити в собі це почуття.
Так вийшло, що влітку 2014-го я саме закінчила бакалаврат. Частина університету залишилася в Донецьку, а проукраїнський актив педагогів переїхав до Вінниці.
І я до початку вересня не знала, як бути, куди подавати документи в магістратуру. Зрештою, диплом магістра я отримала у Вінниці.
Зрештою, у Києві я заснувала освітню студію, в якій основний акцент робиться на підготовку школярів до зовнішнього незалежного оцінювання.
.png "«Досі хліб привозять двічі на тиждень»")
%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png "«Дитина сильно злякалася, і ми поїхали»")
