Під час повномасштабного вторгнення Юлія була вагітна і разом із дворічним сином жила поблизу сірої зони, у селі Талаківка біля Маріуполя.
"Вночі почали дуже сильно стріляти. Якщо віконне скло тремтить, то треба рятуватися. Я – сама з малою дитиною. На 6 місяці вагітності. Чоловік в рейсі. І ще – 8 тварин.
24 лютого ввечері я поїхала до брата в Маріуполь. Тоді я вважала, що така війна по всій Україні. На дорозі Сартана – Талаківка бачила розстріляні автівки, людей.
15 березня – мій другий день народження. 4-6 градусів тепла в квартирі. Вночі змерзла. Хочу кави. Розвели вогнище. Чекали, поки нагріється вода. І тільки брат зайшов до під'їзду, у двір прилетіла міна. Двоє поранених. В голову та хребет. Обидва померли. У нас похорони були щодня. Ми дивом вціліли", - розповіла жителька Маріуполя Юлія.
