У перший день війни у мого сина був День народження. Замість привітань він почув вибухи. Мене шокували вибухи, я не розуміла, що робити. До останнього не хотіла виїжджати. Росіяни почали бомбити Кривий Ріг, я подумала, що це може статись і у мене вдома. З дитиною виїхала до Кіровоградської області. Мої брати зараз воюють. Я чекаю їхнього повернення додому. Хочу, щоб мій син жив у мирі. Зараз він навчається дистанційно. Багато людей в нашій країні залишились без роботи і без житла. Я мрію про те, що всі повернуться додому. Впевнена, що Україна переможе!