Я думав, що все швидко закінчиться. Мене дуже здивувало вторгнення. Це було дуже страшно. Я жив в Києві, а мої батьки залишались в Маріуполі. На початку війни я був у них у відпустці. Ми сиділи без світла, води й газу. Не могли виїхати з міста. Обстріли тривали постійно, неможливо було це пережити. Я був шокований тим, що відбувається. Місто горіло, неможливо було на це дивитись. Мене шокували смерті людей. У Маріуполі багато загинуло цивільних. З багатьма моїми знайомими  досі немає зв’язку. Я виїхав з батьками в Києві. Нам допоміг знайомий. У Києві працюю, робота мене відволікає. Сподіваюсь, що я повернусь в Маріуполь, щоб відновити місто. Розумію, що на це будуть витрачені роки.