“Наразі я не думаю, що буде далі. Я живу одним днем”, – розповідає Владислава Овсяннікова з Полог. Каже, що коли окупанти увійшли до її рідного міста, то одразу зникли всі комунікації. Не було газу, електрики, зв'язку. Добре, що батьки дівчини живуть у приватному секторі і у них була криниця.

В окупованому місті стало неможливо залишатися – постійно були прильоти, відповіді, вибухи. Влада не могла їсти і погано спала, не могла розслабитись і постійно була в напрузі. Тому вона вирішила евакуюватися до Запоріжжя, а через кілька днів після її від'їзду місто закрили на в'їзд та виїзд.

У Пологах залишилися сестри дівчини, і вона дуже переживає за їхню безпеку.