24 лютого я виїхала з Сєвєродонецька. Спочатку переїхала до Кропивницького, мене прийняли небайдужі люди. Я ховалась від обстрілів у підвалі. Потім переїхала до Дніпра.
У мене родина маленька – син і я. Зараз тримаємось, як можемо. Я допомагаю людям евакуюватись, підказую шляхи та способи.
Мене шокує гибель дітей, людей. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Вірю, що майбутнє буде мирним.
