Я живу в селі Верхньоводяне Харківської області. Маю двох дітей. Страх за них не полишає мене упродовж усього часу, що йде війна.

У нас є всі комунікації. З продуктами також немає проблем. Я отримую гуманітарну допомогу і соціальні виплати.

Брат живе в Чернігові. Його сім’я дуже постраждала. Я дуже хвилююся за них. Батьки мешкають неподалік. Ми згуртувалися з ними.

Хочеться, щоб скоріше закінчилася війна.