Мені 45 років. Працюю бухгалтером. Мешкала в місті Сєвєродонецьк. 24 лютого пішла на роботу, а дитину відправила до школи. На роботі дізналася про початок війни.

У нас були запаси продуктів. Коли виїжджали, роздали людям те, що залишилося. 

Ми з дитиною й мамою виїхали після смерті батька. Він потрапив у лікарню із серцевим нападом. Лікарі зробили все можливе, але так і не змогли врятувати йому життя. 

Четвертого квітня поїхали у Новомосковськ. Жили там місяць. Майже весь час сиділи в підвалі, бо були обстріли. 

Моя старша дитина навчалася в Харкові. Вона виїхала з волонтерами в Полтаву. Коли обстріли Новомосковська стали ще потужнішими, ми поїхали до неї на евакуаційному автобусі. Сподіваємося, що війна скоро закінчиться і ми повернемося додому.