Александров Георгій

Харківський ліцей №170, учень 9 класу

Вчитель української мови та літератури - Завадська Лариса Михайлівна

"Моя Україна майбутнього"

Я є народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! –

А сила знову розцвіла.

Павло Тичина

Моя Україна майбутнього – це мрія й мета, яких ми можемо досягти разом, але найголовніше сьогодні – спокій, безпека та мир.

Що таке мир для мене? Раніше, ще до початку повномасштабного вторгнення, це поняття здавалося чимось звичайним, простим, само собою зрозумілим. Читав книги, статті, мемуари про Другу світову війну, і мені здавалось, що такого ніколи не буде в моєму житті. Але я помилявся. Прийшла війна. Слово «мир» почало сприйматись як щось дуже крихке, схоже на блакитний скляний шар, який хтось вдарив чорним чоботом, – і він розсипався малесенькими уламками. Залишилась тільки порожнеча...

Як же можна відновити тепле, спокійне, затишне відчуття миру? Яким я бачу Україну майбутнього? Цікаві питання. На мою думку, це залежить тільки від нас, нашої єдності. Кожен повинен зробити свій внесок у розвиток країни, в її відновлення, відродження та піднесення. Тільки тоді вона розкриється, як мушля, і весь світ побаче перлину, що ховається всередині.

Україна почне швидко крокувати вперед, змінюватися зовні: замість зруйнованих будинків з’являться нові, збудовані за останніми новітніми технологіями, облаштовані сучасним укриттям. Вулиці кожного міста будуть вражати своєю чистотой, бо розуміємо, що чисто там, де не смітять. Зелені гаї, квітучі сади, клумби з чудовими квітами, безмежні ліси – вся країна зазеленіє завдяки дбайливому ставленню до природи та довкілля.

Зміниться Україна й зсередини. Особливою гордістю є і будуть люди – талановиті, освічені, інтелектуальні, свідомі. Якість вітчизняної освіти стане відома всьому світу. Безліч учнів та студентів стануть лауреатами престижних світових премій і залюбки, натхненно працюватимуть у своїй країні, а не за кордоном.

Не є таємницею, що найважливіший ресурс моєї Батьківщини – найродючіші ґрунти, чорнозем, який зараз смертельно хворіє, заражений вибуховими пристроями, роздертий на шматки розривами ракет, згуста политий кров’ю. Але ми вилікуємо нашу багатостраждальну землю, відновимо її силу і зможемо не тільки забезпечити своє населення продуктами харчування, а й допомогати странам, які цього потребують.

У майбутній Україні не буде безхатніх тварин. Усі власники домашніх улюбленців відповідально ставитимуться до своїх маленьких друзів. Впевнений: у цивілізованій, розвиненій державі жодна жива істота не опиниться на вулиці й не буде скривджена.

Моя краплиночко раю, рідна Україно, до тебе з радістю приїдуть туристи з усього світу, щоб познайомитись з твоїми скарбами – природою, культурою, мистецтвом, національними традиціями.

Майбутня Україна – це символ сили, розуму та витримки. Незламна, вона продемонструє всьому світу, що український волелюбний народ здатен подолати будь-якого ворога. Перемога відкриє новий етап розвитку та піднесення нашої країни, країни щасливих людей. Майбутня Україна – це ми!

«Коли настане день, закінчиться війна...», – пульсують у голові пророчі слова гурту «Океан Ельзи». Коли Україна переможе, я відчую, як і кожен українець, неймовірну радість, гордість і величний патріотичний дух. А як інакше? Це ж справжня перемога світу над темрявой! Вона можлива лише

завдяки нашим захисникам, які віддали і віддають кожного дня свої життя за мир і свободу рідної країни. Подвиги та відданість цих славетних героїв, справжніх козаків, навіки стануть прикладом для наступних поколінь. Ми завжди будемо пам’ятати та шанувати тих, хто здобув цю перемогу. Герої не вмирають!

А що ж я зроблю після перемоги? По-перше, разом з батьками поїду до нашого – українського – Криму, тому що ніколи не був там, а це мальовничий куточок нашої країни.

По-друге, ми обов’язково поїдемо до Донецька на футбольний матч, що відбудеться на оновленій «Донбас Арені». І, стоячи на трибуні, буду вигукувати разом з усім стадіоном: « Шахтар-чемпіон!»

Але насамперед я зателефоную своєму другові, який зараз за кордоном, і схвильовано прокричу в слухавку: «Друже, все скінчилось! Чуєш?! Перемога! Ми перемогли! Повертайся додому!»