Деханова Анастасія

Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 25 Черкаської міської ради Черкаської області, учениця  8-А класу

Надихнула на написання есе вчитель історії Сидоренко Наталія Миколаївна

"Моя Україна майбутнього"

Що означає мир для мене сьогодні? По перше, для мене мир - це мир в Країні.

Якщо не буде миру в Країні, про що може йти мова? Мир це коли люди живуть в злагоді, допомагають один одному. Якщо люди не будуть дружні один до одного, миру ніколи не буде.

Наприклад  до війни люди не сильно допомагали один одному, вони сварились один з одним, вбивали.. І коли почалась війна люди стали ближчими один до одного, вони захищають нас і наші життя, чоловіки і жінки воюють зараз за наші життя, щоб ми спокійно прокидались в ранці не хвилюючись за те що в наш будинок може прилетіти снаряд. Якщо в Росії не було і не буде миру між людьми, і вони просто нападають на людей в яких він є, це означає що вони теж потребують миру, але їх цьому ніхто не навчив, вони не знають що життя одне і що треба жити в мирі поки не прийшов наш час.

Якби мене прямо зараз спитали як я бачу Україну майбутнього, я б напевно нічого не відповіла. Тому що зараз більшість українців живе одним днем, ми не знаємо що буде зараз або через неділю. Але якщо б не було війни, і якщо б мені було 6 років я б відповіла що будуть літати машини і цукерки будуть безкоштовні, але я доросліше і відповім на це дуже легко. Звісно я хочу щоб не було війни, не тільки в Україні а і в усьому світі, хочу щоб заводи і машини не забруднювали повітря, і щоб на новий рік ставили ялинку в центрі міста.

Коли Україна переможе в першу чергу  я зроблю як казала мама, замовимо суші і будемо святкувати перемогу, звісно я знаю що це буде не скоро але я сподіваюся як і всі українці що десь через пів року, рік буд перемога.

Більш цікаво почути в росіян що вони будуть робити після їхньої поразки, деякі будуть плакати, а деякі радіти. В мене є там знайомі які підтримують Україну, вони тут жили і не раз були саме в Черкасах, тому саме вони будуть радіти, і я особисто хочу подякувати країнам і людям з тих країн, за їхню підтримку, за їхню гуманітарну і моральну допомогу.

Моя сім’я з першого дня допомагала переселенцям, мої дві сестри і їхня команда давала все необхідне, гуманітарну допомогу, одяг як літній так і зимній, давали дітям одяг, памперси, їжу для малюків. Також робили пікніки й обіди для біженців, також вони їздили в інші міста для того щоб і там допомагали людям які потребують допомоги. Також збирали на дрони, і машини для військових знайомих, я була особисто на всіх цих заходах і теж допомагала, чим могла, тому що я теж розуміла, що їм важко і намагалась зробити легше.

Коли почали вимикати світло ця команда купила генератор для того, щоб люди могли приходити до них, сидіти в теплі, і мали змогу зарядити телефони.

Також давали людям, у яких не було гарячої води, змогу прийти помитись, давали все необхідне, щоб люди, які залишились без будинку, відчували себе як вдома.

Я вважаю, що ми повинні допомагати один одному, незалежно від того, бідні ми чи в достатку, ми одна сім’я і ми як ніхто інші зараз повинні буди сплачені та дружні, бо якщо ми будемо сваритись, не поважати один одного, то нас буде легко побороти. А ми повинні пам’ятати що ми незламні, і нас ніхто не зламає.

Ми одна нація, одна родина, одні єдині! Слава Україні! Героям слава! І нехай більше ніхто не загине від ворожих рук. Бережіть себе!