Комірко Віталій
студент I курсу КЗСОР «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка»
Викладач, що надихнув на написання есе: Нечваль Ірина Миколаївна

ЧОМУ БУТИ УКРАЇНЦЕМ – ЦЕ МОЯ СУПЕРСИЛА?

У різні часові періоди в історії України: і до її Незалежності, і після – читаємо тисячі сторінок важкої її долі. Україна зазнавала безліч трагічних криз і викликів: війни, геноциди, економічні падіння. Різні інфекції, віруси, захворювання теж ставали тотальною проблемою, коли не мали якихось протидій і забирали десятки чи навіть тисячі життів. Усе це – дуже послаблювало з різних аспектів і сторін життя й існування нашої країни і нації.

Проте скільки б загроз існуванню нашій країні не траплялося за кілька століть – вона не тільки вистояла, а і виборола тридцять два роки тому свою Незалежність. (24 серпня 1991 року). І це все завдяки кожній свідомій людині, яка вірила в силу і незламність України.

Сьогодні той час, коли ми живемо знову у боротьбі за цілісність і незалежність нашої країни. Починаючи із 2014 року, коли московити вдерлися із жорстокістю на нашу землю – в багатьох містах і селах України люди стелили дорогою живі квіти на знак пошани загиблим. Звістки про загиблих відважних героїв, які боронили нашу землю, ніби вкривали чорним тяжким полотном настрої всіх українців. Проте це горе стало рушійною силою міцнішого обʼєднання всіх громадян. Кожен мав одну спільну мрію – скорішої перемоги.

Девʼять років війни на Сході України, період коронавірусу, повномасштабне вторгнення – це ті кризи, які вимагали швидкого реагування суспільства, єднання і спільної протидії.

Сьогодні ми продовжуємо боронити нашу державу від росіянських окупантів. І від кожного з нас залежить те наскільки легшою може бути ця війна, чи наскільки скорішою може бути перемога. «Від кожного з нас…» – я маю на увазі ставлення, позицію і свідомість кожного громадянина України – не залежно від віку, статі і соціального статусу.

Що особисто я можу зробити зараз як громадянин України у свої пʼятнадцять років у період війни – найпростіше: бути свідомим. Свідомим у виборі своєї мови – це найперша цінність ідентифікаційного коду нації. У виборі своєї освіти, своїх політичних поглядів загалом, у ставленні до того що відбувається.

Якщо говорити за мої можливості в реальному часі, то так, в силу неповноліття, відсутності доки ще професійної освіти, знань та навичок, я не можу поїхати на фронт і допомагати бодай чимось у порятунку наших захисників. Проте я розумію що зараз я можу бути корисним тут, в тилу. Оскільки війна яка є сьогодні – це війна не тільки зброї, а проти нас ведеться і психологічна й інформаційна війна. І важливо не піддаватися психологічним тискам й не поширювати різні маніпуляції та неправдиву інформацію – це те що допомагає тримати інформаційний фронт. У моїх силах зараз мати позицію допомагати в благодійних зборах. Так, звісно, це не мільйони. Але я розумію, що пʼять-десять гривень можуть бути важливими, адже маю думку, що наша єдність збирає мільйони.

Якщо ще говорити в темі війни, то, звісно, спрогнозувати точний варіант розвитку – дуже важко, навіть найдосвідченішим аналітикам. Не виключно, що можливо і нашому поколінню доведеться боронити кожен сантиметр землі України на фронті. Тому зараз тільки від мене залежить те, наскільки висококваліфікаційним спеціалістом я можу стати у майбутньому. І в період війни, і в післявоєнний період – роль і цінність медичних працівників дуже висока. Адже на плечах медиків життя тисячі поранених цивільних, військових, військовополонені, які набувають складні форми хвороб, перебуваючи в нелюдських умовах утримання … Це вже не говорячи про різні інфекції, віруси і щоденні хвороби, яким теж треба протидіяти.

Тому в моїх руках, у першу чергу – моя відповідальність за власний вибір. Мій вибір – це вчитися, зростати професійно й особистісно і стати людиною, яка буде корисною. Мій вибір – допомагати зараз тим, чим можу нашим захисникам. Це те найпростіше, що я можу зробити для кращого майбутнього нашої країни – бути цим майбутнім.

Усе велике починається з маленького. І майбутнє нашої країни – це відповідальність і вибір кожного!