Єгор – восьмирічний хлопчик, який вів свій щоденник під час бомбардувань Маріуполя. Весь цей час сім'я ховалася від російських обстрілів, дідусь Вова загинув під час одного з них, сестра зазнала важкого поранення в голову, а у Єгора рвана рана спини.
Це маріупольський щоденник восьмирічного хлопчика. Звати його Єгор. І ось, про що він писав у своєму підвалі під бомбардуванням російських фашистів.
ВОЙНА. ...у меня умер дедушка, у меня рана на спине, выдрана кожа, сестре – ранение головы, маме – выдрано мясо на руке и дырка в ноге. Мне 8 лет, сестре 15, маме 38… Надо делать перевязку… Мама первая, я второй, третья сестра… Кстати, у меня появилась подруга Вика, веселая. …У меня скоро день рождения… И у меня умерло две собаки и бабушка Галя, и любимый город Мариуполь за это всё время, начиная с 24 числа.
Його будинок згорів після того, як у ванну, де ховалася сім'я, прилетів снаряд. У Єгора в результаті рвана рана спини, його сестра Вероніка була тяжко поранена в голову, а дідусь Вова загинув. Після руйнування будинку сім'я ще тривалий час перебувала у підвалі. З пораненими дітками, майже без їжі та ліків. Сьогодні ця частина міста не обстрілюється, і вони перебралися в інші будівлі, які теж частково зруйновані.
Єгор – племінник мого інститутського товариша Жені Сосновського. Його сім'я була разом із пораненими дітками ці місяці. Вони теж ховалися від бомбардувань і як могли лікували та заспокоювали дітей. І це все Женіни фотографії. І малюк – автор щоденника, що гріє ручки у підвалі.
Все це мені дуже нагадало відомий усьому світу щоденник Анни Франк, про який я читав у далекому дитинстві і який дав усім нам розуміння війни набагато глибше, ніж багато фільмів та книг. А тепер я дуже хочу, щоб весь світ дізнався і про щоденник Єгора, який, на жаль, досі з сестрою та мамою у Маріуполі.
Господи, врятуй і збережи цього хлопчика та всіх, хто там зараз…
4 травня 2022 року
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
