Я – Дідок Вадим з Чернігова.

Мені шість років. Цього року я пішов до першого класу. Живу з мамою, тата у нас немає.

Найбільше на світі я мрію, щоб війна закінчилася. І ще я дуже хочу отримати подарунок від Святого Миколая чи Діда Мороза.

Війна не обійшла нас стороною. Ми з мамою майже місяць просиділи в Чернігові під обстрілами. Ці жахливі часи ніколи не забути.

Одного дня ракета прилетіла в наш будинок. Ми якраз були вдома. Це було жахливо. Маму сильно поранило, вона вся була в крові. Вона несла мене на руках до підвалу. Я дуже злякався. Коли маму забрали до лікарні, я думав, що вона вже не повернеться.

На щастя, я майже не постраждав. Тільки трішки порізав руку, та й на голові були маленькі царапини.

Після цього нам довелося виїхати до іншого міста. Там було тихо і спокійно. А потім ми повернулися додому. Але вже до іншого, бо нашу кімнату зруйнували, і все, що було в ній, знищено.

Я дуже радий, що з нами з мамою все гаразд.

У Святого Миколая я хочу попросити в першу чергу, щоб війна закінчилася.

А найбільше я люблю малювати і мрію стати художником.