Ми втратили все - квартиру, роботу. Виїхали майже в чому були і не повертались додому. Для нас це вже друга війна: у 2014 році ми також покидали дім, але у 2016 повернулися в рідне місто.

Моя дитина вже третій рік питає, коли ми повернемося додому. Але наш будинок знищений, повертатися нікуди.

Того дня ми були вдома, увімкнули телевізор і побачили новини. Але ще з п’ятої ранку вже чули постріли і бій поруч із містом. Був жах і постійні переживання. У 2022 і 2023 роках ми відвідували психологів. Особливо важко було з початку війни - у березні та квітні.

13 березня 2022 року ми покинули дім.

Фото з дому і мамина вишивка - це все, що залишилось.