Мені 75 років. Я жила в місті Курахове Донецької області. 36 років пропрацювала на заводі.
У нашому місті з 2014 року було чутно відлуння вибухів, а тепер і снаряди прилітають. Околиці дуже постраждали.
Магазини зачинилися. Води немає. Щоправда, є гуманітарну допомога.
Сьомого квітня я виїхала на евакуаційному автобусі в Запоріжжя. Не хотілося залишати домівку, але діти вмовили, сказали, що їм так буде спокійніше. Хоча самі залишилися. Правнуки роз’їхалися. Онучку я забрала з собою. Заради неї й поїхала. Вона студентка. Їй треба навчатися.
Зупинилися в Запоріжжі, бо тут моя внучка працювала та й ближче додому. Мріємо повернутися.
Хочу, щоб у дітей була робота й мирне небо над головою. І нехай Бог береже всіх наших людей!
