Я живу з дружиною у приватному будинку. Нам страшно щодня, бо обстріли тривають постійно. На початку війни не було газу та води. Було дуже тяжко. Не працювали магазини. На щастя, продукти у нас були. Медикаменти мені купляла онука, бо я проходив реабілітацію після операції. 

Найбільше мене шокувало, що Росія на нас напала. Війна – це дуже страшно. 

Я отримую гуманітарну допомогу. Це дуже приємно. Підтримка пенсіонерів дуже важлива в цей час. 

Майбутнє країни я бачу незалежним та мирним.