У Великій Новосілці над моєю головою літали ракети. Обстріли були сильними від першого дня війни. Росіяни підходили до селища ближче кожного дня. Після початку обстрілів у селищі майже нікого не залишилось. 

Я виїхала з сусідами. Дісталась Дніпра, а потім - Запоріжжя. Потім я повернулась додому, аби подивитись на обстановку. До селища повернулось багато мешканців. Комунікації не працювали. Щоб приготувати їжу, люди збирали гілки дерев. Багато хто зимував гуртом у підвалі. 

Я потрапила під обстріл - ледве не загинула, а мій будинок дивом вцілів.

Я знову виїхала до Запоріжжя. Тут також переживаю обстріли, але поки нікуди їхати далі не налаштована.