Наталя Олексіївна працює у лікарні. Коли почалася війна, люди рік не отримували зарплати. Вона живе на лінії розмежування, їй досі часто доводиться чути постріли.

Почали літати перші літаки та гелікоптери, падали снаряди, але люди ще не розуміли, що відбувається. «Коли з Дебальцевого люди побігли, вони були замотані в білі простирадла і бігли трасою до нас сюди, це було страшно!» – розповідає Наталя Олексіївна. Коли снаряд потрапив до лікарні, жінка після операції загинула від уламка.

Усі втомилися жити у постійному стресі та мріють про повернення миру.