«Ми всі ходили як зомбі, з неживими очима, виснажені та похмурі, ніхто один на одного не дивився», – згадує мешканка Маріуполя Мері Адамова. Життя перетворилося на суцільний фільм жахів. Місто росіяни обстрілювали із усіх видів озброєння. Найстрашніше було, коли ворожі літали літаки та скидали бомби. Люди гинули у чергах, у власних дворах і біля джерел води.