Пів року я прожив в окупації у Миловому. У селі не працювали магазини, багато людей опинились на межі голоду. Завдяки запасам продуктів, які в мене були, я міг навіть допомагати людям. Підтримка одного одним дозволила вистояти у скрутні часи. 

Той, хто не жив у складних умовах, ніколи не зрозуміє, як це – жити під обстрілами. Мені з родиною доводилось тижнями жити у підвалі.

Коли село було звільнене, всі жителі з радістю зустрічали ЗСУ. У той день я також був у підвалі. Коли зайшлим наші солдати, обстріли припинились та можна було вийти на поверхню. 

Зараз я сподіваюсь лише не мир. Виїжджати з рідної домівки не планую. Сподіваюсь, що Перемога скоро настане.