Я мала 24 числа їхати у Миколаїв на лікування. Ніхто не думав, що може бути війна. Але довелося скасувати плани.
Нам не вистачало продуктів, ми возили молоко в райцентр за 12 кілометрів на велосипедах. У людей там ще менше їжі було, деякі купляли наше молоко замість води, просто, щоби було що пити. На базарі дехто з людей питав у нас, як сирники робити, бо не мали хліба. Росіяни на базарі нас не чіпали.
Дуже не сподобалися донеччани, що приїжджали сюди з росіянами: «Восємь лєт у нас такоє, а чого ви тут розкошуєте!»
