Кремінна процвітала до 2022 року. Ремонтували дороги та будинки. У місті було багато гарних місць. Я ніколи не був заможною людиною. Роботу мені знайти завжди було важко, але у мене було мирне життя. Це було найціннішим. Я зараз це розумію.
Від початку війни я постійно чув вибухи. Були прильоти по центру міста. Було страшно залишатись у місті.
Біля будинку моєї тещі впав снаряд, але не розірвався. Це її врятувало. У місті було багато випадків смертей людей, які просто виходили з будинку або йшли вулицею.
Восьмого березня я сидів у погребі. Обстріли були сильними. Сипались стіни. Моє подвір’я було усипано воронками від влучань. Після цього я вирішив виїжджати. Дорогою мене обстрілювали. Було дуже небезпечно.
Зараз я живу в Дніпрі, працюю. Чекаю миру.
