"Люди тікали пішки трасою без нічого"

Це був ранок 5.09 на годиннику, ми ще спали, я прокинулася від вибухів, і потім протім пролунав дзвінок. Почалося...

Найбільші труднощі це - страх дитини і бабусі 92 роки, вона втратила зір і хворе серце, найбільш шокуюча подія - це коли люди тікали пішки трасою без нічого, а корови собаки і свині, блукали селом і кричали від голоду і страху через вибухи.

Зіткнулися з нестачею їжі, бо з магазину все люди розкупили за секунду, ліків не було де придбати, у бабусі хворе серце і високий тиск, шукали волонтерів, які б могли доставити до нас необхідне.

Спочатку я з дитиною виїхали за кордон, бо у нашому селі було дуже моторошно і постійні обстріли, але згодом ми повернулися додому. До війни працювала нянею в дитячому садку, зараз не працюю.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/