Я після інсульту, лежача. І дочка моя - інвалід третьої групи. Живемо з нею удвох.
Коли війна почалася, було дуже страшно. Ми так погано все переживали, особливо коли тут літало все, кидали сюди снаряди.
Люди їхали, кидали тут все і просто їхали. А мені 70 років. Куди мені вже їхати…
Зараз не можу сказати, що у нас безпечно. Часто чуємо, як стріляють то тут, то там. Так лякаєшся кожен раз від кожного пострілу! То Весела гора, то Трьохізбенка шумить, вони ж поруч з нами.
Боїмося, щоб не підірвали бомбу. Я ж не можу встати, і дочка не встигне мене заховати. Ой, живемо ось так…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.