Ніна з чоловіком пережили справжній ад в окупації. У них було мало шансів вижити, бо чоловік – директор агрофірми, а син - АТОвець 

Пам'ятаю, що лягла спати у дві години ночі. Робила на замовлення мило ручної роботи. А прокинулася від того, що почула вибухи. Потім почула, як чоловіку телефонували, і він каже: «Почалося?» Він вийшов розмовляти, бо в нього фірма і співробітники, а я в той час збирала речі, бо розуміла, що це.

Перші чотири місяці, коли ми були в окупації, нас окупанти переслідували, наших людей стали розстрілювати, коли почали відбирати техніку. Кожен день був ад. 

В той час ми надіялися один на одного і молилися Богу, щоб люди нас не здали. По-перше, у син АТОвець. Вони приїжджали в такі сім'ї, і назад ці хлопці не поверталися. Ми спалили все: світлини, документи. Могли чоловіка переслідували як директора агрофірми. Він на третій день після операції возив хліб для дідусів і бабусь, а всі боялися вийти з підвалів. Шансів вижити у нас там не було. Росіяни чоловіка намагалися перетягнути на їхню сторону.

Найщасливіший день був, коли ми пройшли дамбу з двома дорожніми сумками, чоловік був у спортивному костюмі. Ми були щасливі, що живі після всього пережитого. Було дуже важко, але ми змогли.

Перші два роки я намагалася себе навантажити так, щоб не згадувати нічого. А зараз розумію, що я розсипаюсь, що це в мене синдром, і я нікуди його не діла. Спати перестала - по дві-три години сплю. Психологи говорять, що мені потрібно цю ситуацію виплакати або викричати, а я собі цього не даю. Краще взагалі це не згадувати.

На рідних і близьких людей війна по-різному влинула: є ті, що не пережили війни і вже в землі, є ті, що воюють, є ті, що допомагають. Ми залишилися всі без нічого, всі розкидані. Зараз радію кожному ранку. Будь проклята ця війна!

Ми все переоцінили. Найцінніше – наше життя. Ми намагалися вийти звідтіля, я б там не пережила. Я хочу бачити державу квітучою, розвинутою, якою вона була, найкраща для мене. Мені навіть зараз пропонують поїхати, а я кажу, що не зможу. Я настільки любила, люблю і буду любити свою Україну! Я хочу, щоб всі хлопці повернулися живими в свої сім'ї.