«Людей, які вижили під обстрілами, підкошують стреси та хвороби»

Кажуть, в одну вирву снаряд двічі не влучає. У наш дім били прямим наведенням тричі.

Коли розірвався «Град», ми були в підвалі. Зруйнувало дах і стіну, сусіди нас тоді заледве відкопали.

А згодом у будинок прилетіла міна. Ми впали, кричимо, під нас собака забився, теж кричить. А потім і третій снаряд прилетів.

Ми понад два роки жили в напівзруйнованому будинку. Світла не було, газу не було. Вранці вставали, на багатті чай собі заварювали. Поставили, нарешті, нові стіни в будинку, сподіваємося, що все обійдеться. Звичайно, страшно, але однаково жили, живемо й будемо тут жити.

Хоча похоронів за останній рік у селищі побільшало. Людей, які вижили під обстрілами, підкошують стреси та хвороби.

Микола за час війни осліп на одне око, у мене капризує серце. Але найболючіше – це розлука з рідними. Ми не бачили дочку й онуків уже чотири роки. Навіть плачемо – так хочеться їх побачити. Може, востаннє…

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/