Мені 25 років. Родом я з Луганської області. Навчаюся зараз у Полтаві, родина моя зі мною. Я ще до війни був у Полтаві.
В перший день мене стривожили сирени. Нічого не було зрозуміло. Я перебував у Полтаві, а родина приїхала пізніше. Вони 24-го відразу виїхали.
Гуманітарну допомогу отримую досі. У Полтаві все є, нарікань у мене немає. Приємно, що я і мої рідні ще живі.
Ми втратили тимчасово свій дім, вимушені орендувати житло.
Спочатку було важко, але все пройшло. Зараз ми налаштовані позитивно, сподіваємося, що скоро повернемося додому.
Війна скінчиться, коли всі наші території будуть відвойовані. Я бачу своє майбутнє, мабуть, у Полтаві. Але точно не в Луганській області. Хочу працювати за фахом.
