Ой, погано було! У нас будинок великий, у дворі кухня. Кидали будинок, а в кухні жили. Ходила до мене чоловікова сестра з чоловіком, сиділи у мене, коли стріляли.

Поруч будинок, зараз там ніхто не живе, кинули і поїхали. Так туди потрапив снаряд. А у нас між будинками десь півтора метра. Я сплю і чую, як почалося бомбардування, перестрілки. Дивлюся - летять туди-сюди, все туди стріляють, все назад стріляють. Лежу і думаю: що буде, то буде. Чую, вікно задзвеніло - шибки повилітали. Вранці встала, дивлюся - біля сусіднього будинку дах розбита посередині, а у мене весь шифер побило осколками.

Я нікуди не виїжджала, весь час на місці залишалася.