Кинули все нажите роками і переїхали в нікуди. Наш батько зараз на фронті. Переживаємо, сумуємо за ним.
Найважчим для нашої родини було покинути рідну домівку, ховатися від бомб і не знати чи виживемо. Потім жити місяць під окупацією. Дитина в окупацї бачила багато ворожої техніки і солдатів, коли виїжджали через сіру зону було дуже страшно.
Коли були в окупації стикнулись з нестачею їжі, води, медикаментів.
