Євген Олександрович втратив роботу в Оріхові, його квартиру розбили, тому довелось переїхати до сестри у Запоріжжя

Мені 52 роки, я пенсіонер по інвалідності, в мене діабет. Зараз я переселенець, живу з сестрою в Запоріжжі, сам я з Оріхова.

24 лютого визвали нас на роботу і розпустили: сказали, що війна. І більше я не працював.

Труднощі в Оріхові. Там світла й газу немає, холодно, сиро, місто розбите. Ось такі труднощі: квартира розбита, вікон немає.

Жінку практично на очах розірвало повністю: ні тіла, ні голови не знайшли. Та й мене вибуховою хвилею кинуло: нічого страшного, побився трішки - коліна та лікті позбивав, а так нічого.

Оріхів не окупований, а прифронтовий. Обстрілюють кожен день ствольною артилерією.Я виїхав сам маршруткою до Запоріжжя - тут тихо. А коли живеш на "передку", то там все по-іншому.