Софія Бугайова, група СПГ-135, ВСП «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кукла Наталія Василівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Кожен із нас зустрічав 24 лютого 2022 року по-своєму. В кожної людини різний досвід та обставини, але, напевно, у всіх було спільне одне - це страх і нерозуміння, хоча можливо я і помиляюся. Та всі люди допомагали один одному, і я розповім, як колись допомогли мені.

Все почалося через місяць після початку повномасштабного вторгнення. Моя сім'я прийняла рішення вивезти мене та сестру до Польщі, де вже кілька років мешкав мій тато. І перше місце, куди ми потрапили, це була якась станція, щось схоже на розподільний пункт. Там знаходилось багато українців і польських волонтерів. Всі були неймовірно згуртовані та пропонували допомогу. Тоді я попрощалася з однією із найдорожчих для мене людей у світі на довгих пів року, думаючи, що ця подорож триватиме не більше двох тижнів.

Було складно. Це ніби ти сидиш в замкненому просторі і не бачиш виходу. Ніби в тебе немає іншого вибору, окрім як залишитися там. Коли ти маленька і залежна, ти не маєш повноцінного права голосу чи вибору. Тож тоді я мусила зоставатися в Польщі, як би тяжко це не було, і як би сильно мені не хотілося додому. Саме тоді, в ті довжелезні дні і ночі без рідних людей, власної кімнати, знайомих вулиць і людей, я зрозуміла, що хочу бути в Україні, жити в Україні і реалізовувати себе в Україні.

Через шість місяців я повернулася додому. За час відсутності мій світогляд змінився на сто вісімдесят градусів. Тоді я різко і чітко зрозуміла, що поки я тут, то маю усвідомлювати, що я не можу бути безвідповідальною. Тоді я повністю відмовилася від російського контенту, який споживала все своє життя. Відчуття були такі, ніби ти відмовляєшся від частинки чогось такого, що ти знаєш все своє життя. Чогось, що тебе завжди супроводжувало, завжди було поруч. Та ти мусиш відмовитися від цього, бо це єдиний правильний вибір, який ти можеш зробити. Правильний вибір не завжди дається легко, і цей не був легким для мене. Це не сталося за секунду, але це поклало початок чомусь більшому. А все почалося з маленької думки, з усвідомлення своєї приналежності та ідентичності.

З того часу в моєму житті змінилося багато. Я переїхала в інше місто, знайшла купу нових друзів. Але саме той момент був точкою неповернення, тим рішенням, яке змінило мене, зробило тим, ким я є, і привело мене туди, де я є.

Ми можемо думати про те, що хтось нам допоможе, сподіватися на когось або щось, але в той самий час ми можемо допомогти собі самі. Це здавалося для багатьох просте рішення, але насправді, якщо кожен робить щось маленьке, це завжди переростає в щось дуже велике. Ти можеш просто повірити в себе і допомогти собі зрозуміти, що ти не маленька людина і здатен на все в цьому світі. Наш маленький вибір завжди впливає на щось велике. Кожне наше маленьке рішення робить історію, ми робимо історію. Кожен вибір, який ми колись робили, змінив наше життя, а ми, в свою чергу, змінили чиєсь життя, і це дивовижно.