Деліжан Максим, 11 клас, Табаківський ліцей Болградської міської ради Одеської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Солдатова Ірина Євгенівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Ось вже майже три роки, як триває війна. За ці 1000 днів я пережив багато емоцій, які змінили моє ставлення до подій, які раніше були для мене незрозумілими. Кожен проживає цю війну по – своєму. Я навчаюся в 11 класі, ця війна змусила переосмислити світ навколо, переосмислити моє ставлення до життя.

Про початок війни я дізнася з новин.  І це здавалося, чимось нереальним. Важко було повірити, що клята війна прийде в наше життя, що світ може так швидко змінитися.

Довкола сіється паніка, ми збираємо «тривожну валізу», опускаються руки. В кожному будинку метушня, дзвінки рідним. Як і багатьом іншим, мені здавалося, що це буде тривати декілька днів або тижнів. Але тижні перетворилися на місяці, а місяці -  на роки. Ця війна навчила нас бути сильнішими, цінувати кожну мить, підтримувати одне одного. Усе, що було важливим до війни, зараз сприймається нами, як дрібниці. Ми навчилися цінувати кожну мить життя. Кожен з нас навчився жити у нових умовах: допомагати армії, волонтерити.

У нашому ліцеї часто організовують акції, організовують ярморок  для підтримки військових, для людей, які змушені були покинути свої домівки.

Благодійна допомога є надзвичайно важливим джерелом допомоги для наших захисників, для тих, хто постраждав через цю кляту війну. Кожен з нас, незалежно від віку, умінь, навичок, своєю допомогою наближає нас до перемоги. Я зрозумів, що війна не тільки на полі бою, а і в підтримці, у словах, від яких на душі стає спокійніше. Війна змусила подорослішати мене та моїх ровесників, навчила відповідальності. Так, в нашому регіоні немає вибухів, але кожен з нас втратив когось зі своїх родичів, друзів або знайомих.

Кожна втрата навчила мене цінувати кожну людину, яка поруч. У свої 17 років я зрозумів, що свобода, незалежність мають велику ціну.

Наша країна стала символом боротьби за свободу для усього світу. Ми зрозуміли, що разом – ми сила, яку ніхто не зможе зламати. Ці 1000 днів війни – це 1000 днів боротьби і кожен з нас є частиною цієї боротьби. Кожна наша допомога наближає нас до перемоги. Вінстон Черчилль говорив: «Ми не перестаємо боротися не тому, що переможемо завтра, а тому, що перемога в кінці завжди на боці тих, хто вірить».

Я вірю в Збройні Сили України, твердо переконаний, що перемога буде наша. Мій шлях – це шлях допомоги, шлях бортьби і зміцнення. Я щиро вірю, що попереду нас чекають дні мирного життя. Наша сила в єдності.

І як писала Ліна Костенко: « І хто б там, що не говорив, а згине зло і правда переможе».

Я бажаю кожному перемоги. Наша країна обов язково буде вільною та сильною.