Бонар Анастасія, 11 клас
Клавдіївський ліцей імені Олександра Рибалка
Вчитель, що надихнув на написання есе: Ярош Вікторія Олександрівна

Бути українкою - це моя суперсила!

Війна. Це те саме слово, що знайоме кожному українцю. Війна- це жорстокість, це заперечення матір'ю втрати сина, Це плач дітей, це страх не повернутися додому, це коли місце, яке ти любив, стає руїною, це коли ти не знаєш, чи ще колись побачиш своїх друзів, це молитви в окопах, це діти, що волонтерять, це студенти, що так і не отримають диплом, чоловіки, що хоронять своїх дружин, це ночі в сльозах, мрії, що ніколи не будуть здійснені. Війна- це страшно. Та вона допомагає зрозуміти, що важливо. Поставити собі питання. За що я борюся? Що боюся втратити? Що можу зробити? Чи роблю все можливе? Що для мене Україна? І хто я для України?

Сьогодні бути українцем- це не просто мати паспорт громадянина цієї країни. Це про позицію, про погляди, про сторону, яку ти обираєш в цій війні кожен день, наймізерніший вибір, на який навіть не звертаєш уваги. Бути українцем- це любити свою країну, мати віру в неї, бути гордим за те, що Україна- твій дім.

Я пишаюся тим, що я українка. Тому що це нація вільних людей, які всю свою історію виборювали собі свободу. Тому що це нація людей, які прагнуть кращого і готові змінюватися.

Я пишаюся тим, що я українка тому, що це нація Шевченка, Лесі Українки, Чорновола, Лук'яненка, Сковороди, Стуса, Грушевського, Петлюри і ще сотні, тисячі українців, які відстоювали нашу Батьківщину.

І зараз українці далі продовжують боротися за свою країну. На фронті і в тилу. Наші люди жертвують своїм життям, часом, тим, що люблять, мріями, майбутнім, щоб сьогодні як і тисячоліття тому знову відстояти Україну. Так було, так є, і так буде. Тому що українці - нація турботливих людей, які готові захищати те, що люблять. І в цьому наша сила.

Кожен сьогодні може і мусить протистояти окупанту. Для цього спочатку потрібно вбити ворога в собі, а потім зробити все можливе, щоб вбити ворога в інших. Не можна бути байдужим і головне -потрібно протистояти.

Тому що якщо ти не борешся зі злом, ти йому потураєш. Найменший донат- пластикові кришечки, що бережно збираються для протезів, участь в найменшій акції, поширення інформації, боротьба з фейками. Це речі, які роблю я, це те, що робить величезна кількість інших по всій країні. Це не багато, але це щось, тому що це- крок до боротьби.

Називатися українцем - це відповідальність. Бути українцем складно, страшно, а інколи і смертельно небезпечно, та це того варте. Тому що Україна- це не просто територія, нанесена на карту, і не просто шмат землі, це люди з неймовірною історією і культурою. І для того, щоб Україна була, нам також варто бути. Нам усім варто бути українцями.