Боднарчук Владислав, 9 клас
Косівський ліцей №2 ім. М.Павлика
Вчитель, що надихнув на написання есе: Воєводченко Людмила Михайлівна
Чому бути українцем – це моя суперсила?
Чому я пишаюсь, що я УКРАЇНЕЦЬ? Бо я вільний! Так, саме слово «воля» завжди спадає на думку, коли я вимовляю чи чую «УКРАЇНА».
Мені здається, що в світі нема таких вільних духом та сміливих людей. Ніде так не цінують минуле свого роду, так не вміють святкувати, нема таких чудових традицій та так багато народних пісень. А які у нас вишиванки! Моя Україна прекрасна: з чудовою природою, гарними сучасними містами, працьовитим народом.
Я вдячний долі, Богу, що народився в цій країні. У країні, де люди цінують свою волю та, не роздумуючи, відстоюють її, відстоюють свою мову, свою Батьківщину. Де люди гуртуються для захисту та допомоги. Я пишаюсь, що люди моєї України вільно можуть заявити про свої почуття та не бояться висловлювати свою думку. Наші люди мудрі, щирі та добрі. І вони – моя суперсила.
І це так несправедливо, що хтось вирішив зруйнувати наш край. Забрати нашу землю, знищити людей, знищити те, що будувалось і береглось віками. Я всім серцем сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і все буде добре. Щодня молю Бога про це. Я знаю, що він нас захистить.
Розумію, що не буде вже так, як до лютого 2022 року. Та вірю, що ми відновимось і наша Україна розквітне знову. Ми обов’язково вистоїмо у цій боротьбі. Бо ми – сильні, а правда на нашому боці. А наші воїни найкращі та найдобріші. Адже допомагають рятувати не лише нашу землю, наших людей, а й друзів наших менших. У наших воїнів найбільші серця у світі! А ще я думаю, що українські волонтери теж найкращі в світі. Вони роблять такі неймовірні справи. Ці люди щодня безстрашно їдуть до наших воїнів, везуть допомогу. І це так круто, що наші люди можуть швидко зібрати кошти на необхідні речі для наших хлопців. Ці люди – моя суперсила.
Так, зараз все змінилось для нас, змінились наші цінності, бажання та мрії. Змінились навіть наші побажання людям, привітання, символи. Ми стали добріші до зовсім незнайомих людей. Ми більше цінуємо час, проведений з родиною, намагаємося радіти кожному спокійному дню. Наш дух та характер зміцнів.
Я намагаюсь вирости гідним громадянином моєї країни. Я старатимусь здобути хорошу професію та зробити все, щоб відновити мою Україну. Зараз я щодня маленькими кроками йду до цього. Мої батьки вчать мене, що я вже можу донатити на ЗСУ, можу влітку сам заробити кошти та посильно допомогти нашим воїнам. Я знаю, що треба молитись за наших хлопців на війні. Знаю, що маю стати на коліна, схилити голову і з повагою зустріти полеглих героїв.
Я з гордістю можу сказати кожній людині в світі, що я - УКРАЇНЕЦЬ! І знаю, що весь світ нами теж пишається. Бо у нас у серці є сила та воля! І це – моя найбільша суперсила.