Багато змін. Чоловік з першого дня на війні. Я з дитиною покинули зруйновану квартиру. Дитина потребує психологічної допомоги через постійні обстріли міста.

 

Ми були вдома, мирно спали, коли почався обстріл міста. Ми швидко зібрали речі та спустилися в підвал. Були страх, плач, нерозуміння, що коїться і чому це відбувається.

 

Коли обстріли РСЗВ та КАБів дуже гучні й активні, це особливо важко. На жаль, так буває часто, адже ми проживаємо на Північній Салтівці у Харкові. Ці дні майже кожного дня проходять під обстрілами. Тут дуже гучно чути вибухи, проходять активні бойові дії, ракети, літаки та гвинтокрили майже щодня літають над містом. Тому кожен день є відчуття страху. Ми намагаємося пояснювати дитині, що це наші воїни захищають нас.

 

Була нестача медикаментів, засобів гігієни та води - це було найжахливіше. Поряд було джерело, і ми ходили по воду під обстрілами. Ліки по можливості привозили волонтери. Ми ділилися один з одним.