Я жила в Маріуполі, щасливо, зі своєю родиною. Але потім почалась війна й обстріли. Росіяни зруйнували майже все навколо. Кожен день було дуже гучно, страшно.

На початку війни я разом з родиною виїхала. Було дуже важко морально. Я забрала з собою маму. Дорогою горіли поля, навколо літали літаки. Було небезпечно виїжджати. Ми приїхали до Запоріжжя, відпочили трохи, а через три дні поїхали до Дніпра, потім — до Києва. Багато людей мені допомогло. Людяність є в українців. 

Здоров’я у рідних погіршилось через всі ті переживання й стрес. Але ми тримаємося. Я зверталась до психолога, аби якось пережити все це. 

Зараз я чекаю лише одного — миру. Хочу, щоб війна закінчилась, щоб ми могли повернутися додому. Мрію поїхати в рідний Маріуполь.